АКТ ЮРИДИЧЕСКИЙ

Акт юридический — см. Правовой акт; Юридический акт … Энциклопедия права

Акт Юридический — англ. legal act акт, издаваемый государственным органом, должностным лицом или по поручению государственного органа общественной организацией в пределах своей компетенции. А.ю. в зависимости от того, каким учреждением он издан, называется… … Словарь бизнес-терминов

АКТ ЮРИДИЧЕСКИЙ — официальный письменный документ, порождающий опреде ленные правовые последствия, создающий юридическое состояние и направ ленный не регулирование общественных отношений. Словарь финансовых терминов … Финансовый словарь

акт юридический — Акт, издаваемый государственным органом, должностным лицом или по поручению государства общественной организацией в пределах их компетенции и содержащий обязательные к исполнению общенормативные или индивидуально определенные предписания. Ю.а.… … Справочник технического переводчика

АКТ ЮРИДИЧЕСКИЙ — документ, издаваемый государственным органом и содержащий общенормативные или индивидуальные предписания, Под определение А.ю. подпадают также документы, составленные в предусмотренном законом порядке и порождающие определенные правовые… … Юридический словарь

АКТ ЮРИДИЧЕСКИЙ — АКТ ЮРИДИЧЕСКИЙ, официальный письменный документ, порождающий определенные правовые последствия. Издается представительным органом, органом управления или должностным лицом в пределах их компетенции в установленной законом форме (закон, указ,… … Современная энциклопедия

акт юридический — документ, издаваемый государственным органом и содержащий общенормативные или индивидуальные предписания, Под определение А.ю. подпадают также документы, составленные в предусмотренном законом порядке и порождающие определенные правовые… … Большой юридический словарь

АКТ, ЮРИДИЧЕСКИЙ — акт, издаваемый государственным органом, должностным лицом или по поручению государства общественной организацией в пределах их компетенции и содержащий обязательные к исполнению общенормативные или индивидуально определенные предписания. Ю.а.… … Большой бухгалтерский словарь

АКТ, ЮРИДИЧЕСКИЙ — акт, издаваемый государственным органом, должностным лицом или по поручению государства общественной организацией в пределах их компетенции и содержащий обязательные к исполнению общенормативные или индивидуально определенные предписания. Ю.а.… … Большой экономический словарь

Акт юридический — в широком смысле слова акт, издаваемый государственным органом, должностным лицом или по поручению государства общественной организацией (например, в СССР ВЦСПС) в пределах их компетенции и содержащий обязательные к исполнению предписания … Большая советская энциклопедия

• Террористический акт, захват заложника, бандитизм. М. Ю. Павлик. В работе исследуются теоретические и практические вопросы квалификации таких преступлений, как террористический акт, захват заложника, бандитизм, их место среди преступлений против… Подробнее Купить за 1035 руб
• Нотариат в Российской Федерации. О. В. Романовская, Г. Б. Романовский. В настоящей работе освещены основные вопросы становления и развития нотариата в Российской Федерации. Рассматривается понятие нотариата, его значение и содержание, представлена история… Подробнее Купить за 575 руб
• Террористический акт, захват заложника, бандитизм. Михаил Павлик. В работе исследуются теоретические и практические вопросы квалификации таких преступлений, как террористический акт, захват заложника, бандитизм, их место среди преступлений против… Подробнее Купить за 399 руб электронная книга

МОНТАЖНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Змонтована електроустановка повинна пройти перевірку якості виконаних монтажних робіт. Ця перевірка здійснюється як у процесі монтажу, так і після закінчення, під час прийому-здачі. Наприклад, укладений в траншею кабель попередньо оглядають, і тільки після складання акту огляду його засипають. При ревізії виймальної частини трансформатора спочатку переконуються в повній її справності, а потім складають акт огляду та виймальної частина закупорюють в кожух. Ревізія високовольтного обладнання, електричних двигунів оформляється актом, що підписують як представниками монтажної організації, так і представниками замовника.

Акти на приховані роботи, протоколи ревізії силових трансформаторів та іншого електрообладнання мають певні форми і заповнюються електромонтажною організацією в процесі виробництва робіт. Під час монтажу технічний нагляд за якістю робіт та їх виконанням повинен здійснювати замовник. Зроблені в процесі монтажу з тих чи інших причин відхилення від проекту, погоджені з проектною організацією або представником замовника, фіксуються в спеціальній відомості або вносяться в проект і передаються замовнику при прийманні електроустановки в експлуатацію.

Складання на підставі цих змін виконання креслень може проводиться монтажною або проектною організацією по окремому замовленню. В процесі монтажу і по його закінченні монтажним персоналом і налагоджувальними бригадами проводяться різні роботи з регулювання, сушки і випробування електрообладнання, на що складаються відповідні протоколи. Вся вищезазначена документація називається монтажною, або здавальною документацією.

Приймально-здавальним випробуванням піддаються перед здачею експлуатацію всі знову споруджені або реконструйовані елетроустановки, а також встановлене в них електрообладнання в обсязі та за нормами, наведеними в розділі 1 гол. УШ ПУЕ.

Обсяг випробувань, у порівнянні з вказаними в ПУЕ, може бути збільшений, якщо це потрібно для отримання вихідних даних з перевірки захисту, автоматики або передбачено директивними вказівками, інструкціями.

Складні випробування, налагодження окремих вузлів або всього комплексу установки, а також пробний пуск в експлуатацію доручають спеціальним налагоджувальних групам. Крім випробувань, передбачених ПУЕ, все електрообладнання повинно пройти огляд, перевірку роботимеханічної частини і т. п. згідно з заводськими і монтажними інструкціями.

Висновок про можливість введення обладнання в експлуатацію здійснюється на основі результатів приймально-здавальних випробувань. Оцінка ненормованих величин здійснюється шляхом порівняння отриманих при випробуванні даних з результатами випробування однотипного обладнання, позитивних характеристик, а також з наявними результатами заводських або інших попередніх випробувань.

При користуванні ПУЕ необхідно керуватися наступним.

1. Для позначення обов'язковості виконання вимог ПУЕ застосовуються терміни «повинна», «необхідно», «слід».

Термін «як правило» означає, що дане рішення є кращим і тому повинно застосовуватися в більшості випадків. Термін «рекомендується» означає, що дане рішення є одним з кращих, але не обов'язковим. Термін «допускається» означає, що дане рішення вимушене внаслідок обмежених умоввідсутність необхідного обладнання, матеріалів і т. п.

2. Під «випробуванням ізоляції відносно корпусу» (для генератора і електродвигунів) і «випробуванням головної ізоляції(для трансформаторів, реакторів) мається на увазі випробування ізоляціі обмоток відносно корпусу і, крім того, випробуванняізоляції між обмотками різних фаз, віток, напругі т. д. які під час випробування можуть бути виділені в електрично не пов'язані ланцюгиа, без розбирання машини і т. п.

Випробуванням повинні піддаватися по черзі коженелектрично незалежний ланцюг, при цьому один полюс випробувальної напруги прикладається до виводу випробувальної обмотки іншого - до заземленого корпусу машини, з яким на час випробування даної обмотки електрично з'єднуються інші обмотки машини. Сполучені між собою обмотки, що не мають виведених до затискачів обох кінців, випробовуються цілком тільки відносно корпусу.

3. Під опором ізоляції мається на увазі його однохвилинне значення (R60).

4. «Електроустаткування з нормальною ізоляцією» призначено длязастосування в установках, підданих дії грозових перенапруг призвичайних заходах захисту від них.

5. «Електроустаткування з полегшеною ізоляцією» призначено для застосування в електроустановках, не підданих дії грозових перенапругабо при спеціальних заходах, що обмежують амплітуду їх до величини, яка не перевищує амплітуду випробувальної напруги промислової частоти.

6. У нормах на випробування ізоляції напругою промислової частоти данойого діюче значення; частота - 50 гц.

7. У всіх, особливо не обговорених, випадках для вимірювання опоруізоляції передбачається застосування мегомметрів на напругу 1кВ.

8. Випробування ізоляції напругою промислової частоти, що дорівнює 1 кВ,

можуть у всіх випадках бути замінені виміром однохвилинного значення опорів ізоляції мегомметром на напругу 2,5 кВ.

9. Наведені в главі VIII ПУЕ обсяг і норми приймально-здавальних випробувань не поширюються на електрообладнання, що було у експлуатації. Здача-приймання електромонтажних робіт в експлуатацію здійснюється після повного їх закінчення та підготовки необхідної документації. Вона полягає в наступному:

1) у перевірці відповідності виконаних робіт проекту і вимогам діючих «Правил улаштування електроустановок» (ПУЕ);

2) у перевірці якості виконаних робіт та їх відповідності Сніпу, атакож справного стану змонтованого електроустаткування і кабельнихвиробів;

3) у проведенні випробувань в обсязі, встановленому ПУЕ для кожноговиду робіт, з складанням протоколів;

4) у перевірці здавальної документації, складеної в процесі виконаннямонтажу, випробувань та налагодження, в обсязі, встановленому Сніпом для кожного виду електроустановок.

Для приймання об'єкта в експлуатацію створюється спеціальна комісія, до якої входять представники замовника, монтажної організації, а також представники пожежної охорони, санінспекціі, профспілки та ін. Оформлення приймання -здачі проводиться шляхом заповнення та підписання членами комісії акта приймання.

Методи контролю при приймально-зда­вальних випробуваннях7

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
7.1 Методи контролю при приймально-зда­вальних випробуваннях

7.1.1 Геометричні розміри виробів і прямо­лінійність кромок визначають з використанням методів, встановлених у ГОСТ 26433.0 і ГОСТ 26433.1.

Граничні відхилення номінальних розмірів виробів та їх елементів, різниця довжин діагоналей та інші розміри визначають з допомогою металевої вимірювальної рулетки за ГОСТ 7502, штангенциркуля за ГОСТ 166, щупів за НД.

Граничні відхилення від прямолінійності кромок визначають шляхом прикладання ребра металевої лінійки за ГОСТ 427 або будівельного ватерпаса з допуском площинності не менше 9-го ступеня точності за ГОСТ 9416 до кромки деталі, яка випробовується, і заміром найбільшого зазору з допомогою щупів за НД.

7.1.2 Граничні відхилення номінальних розмірів зазорів під наплавом перевіряють з допомогою набору щупів або калібрів. Зазори у притулі (всередині притулу) визначають штангенциркулем шляхом вимірювання суміжних розмірів перерізу.

7.1.3 Провисання у спряженні суміжних де­талей визначають щупом як відстань від ребра металевої лінійки за ГОСТ 427, прикладеної до верхньої спряжуваної поверхні, до нижньої по­верхні.

7.1.4 Якість деревини визначають візуально, розміри вад деревини визначають за ГОСТ 2140.

7.1.5 Вологість деревини визначають за ГОСТ 16588 не менше ніж на п'яти деталях (заготовках) перед операцією склеювання. Кожну деталь (заготовку) перевіряють не менше ніж у трьох точках. Результат кожного вимірювання повинен задовольняти нормативні вимоги.

7.1.6 Шорсткість поверхні деревини визна­чають за ГОСТ 15612 не менше ніж на п'яти де­талях.

7.1.7 Зовнішній вигляд, колір і якість оздоб­лювання виробів оцінюють візуально шляхом порівняння із зразками-еталонами. затвердженими у встановленому порядку. Різновідтінковість кольору, глянцю і дефекти поверхні, які можна розрізнити неозброєним оком з відстані (0,6-0,8) м при природному освітленні не менше 300 лк, не допускаються.

7 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ
7.1 Методы контроля при приемо-сдаточ-ных испытаниях

7.1.1 Геометрические размеры изделий и прямолинейность кромок, определяют с использова­нием методов, установленных в ГОСТ 26433.0 и ГОСТ 26433.1.

Предельные отклонения номинальных раз­меров изделий и их элементов, разность длин диагоналей и другие размеры определяют при помощи металлической измерительной рулетки по ГОСТ 7502, штангенциркуля по ГОСТ 166, щупов по НД.

Предельные отклонения от прямолинейнос­ти кромок определяют путем приложения ребра металлической линейки по ГОСТ 427 или строительного уровня с допуском плоскостнос­ти не менее 9-й степени точности по ГОСТ 9416 к кромке испытываемой детали и замером наибольшего зазора при помощи щупов по НД.
7.1.2 Предельные отклонения номинальных размеров зазоров под наплавом проверяют при помощи набора щупов или калибров. Зазоры в притворе (внутри притвора) определяют штан­генциркулем путем измерения смежных разме­ров сечения.

7.1.3 Провес в сопряжении смежных деталей определяют щупом как расстояние от ребра металлической линейки по ГОСТ 427, приложенной к верхней сопрягаемой поверхности, до нижней поверхности.

7.1.4 Качество древесины определяют визу­ально, размеры пороков древесины определяют по ГОСТ 2140.

7.1.5 Влажность древесины определяют по ГОСТ 16588 не менее чем на пяти деталях (за­готовках) перед операцией склейки. Каждую де­таль (заготовку) проверяют не менее чем в трех точках. Результат каждого измерения должен удовлетворять нормативным требованиям.

7.1.6 Шероховатость поверхности древеси­ны определяют по ГОСТ 15612 не менее чем на пяти деталях.

7.1.7 Внешний вид, цвет и качество отделки изделий оценивают визуально путем сравнения с образцами-эталонами, утвержденными в уста­новленном порядке. Разнооттеночность цвета, глянца и дефекты поверхности, различимые не­вооруженным глазом с расстояния (0,6-0,8) м при естественном освещении не менее 300 лк, не допускаются.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.26

7.1.8 Щільність прилягання і правильність встановлення ущільнювальних прокладок, наявність і розташування підкладок, функціональних отворів, віконних приладів, закріплювальних та інших деталей, маркування і упакування пере­віряють візуально.

За необхідності для визначення щільності прилягання ущільнювальних прокладок зістав­ляють розміри зазорів у притулах і ступінь стискання прокладок, який повинен складати не менше 1/5 висоти необтиснутої прокладки. Заміри проводять штангенциркулем.

Щільність прилягання ущільнювальних прокладок допускається визначати шляхом зачинення-відчинення стулки за наявністю безперервного сліду, залишеного красильною речовиною (наприклад, кольоровою крейдою), яка попередньо нанесена на поверхню прокладок і легко видаляється після проведення випробування.

7.1.9 Міцність кутових з'єднань визначають у відповідності зі схемами А і В рисунка 7.

Величину навантажень приймають за 5.3.3.

Зразки кутів виготовляють на обладнанні і за режимами. встановленими у технологічній документації. Для випробувань виготовляють по три зразки кутових з'єднань стулок, обв'язок дверних полотен або коробок. Вільні кінці обрізають під прямим кутом.

Розміри зразків і схеми прикладання наван­таження вказані на рисунку 7.

Порядок проведення випробувань зразків за схемою А

При випробуваннях за схемою А зразок од­нією із сторін жорстко закріплюють до вертикальної або горизонтальної опори. До другої сторони у площині зразка прикладають навантаження (наприклад, з допомогою гвинтового пристрою). Ве­личину навантаження вимірюють динамометром. При вертикальному розташуванні зразка допуска­ється створювати навантаження шляхом навішування вільного вантажу на горизонтальну сторону зразка вручну на тросі або дроті. Зразки витримують під навантаженням не менше трьох хвилин.

Засоби випробувань і допоміжні пристрої:
- установка, яка має пристрій для кріплен­ня зразка (хомути, болтовий затискач), гвинтовий механізм для створення на­вантаження, динамометр з похибкою ви-мірюваннь (±10) Н;

- лінійка металева за ГОСТ 427;

- кутомір с ноніусом за ГОСТ 5378;

- набір вантажів загальною масою за 5.3.3 з допустимим відхиленням ±2 %.

7.1.8 Плотность прилегания и правильность установки уплотняющих прокладок, наличие и расположение подкладок, функциональных от­верстий, оконных приборов, крепежных и дру­гих деталей, маркировку и упаковку проверяют визуально.

При необходимости для определения плот­ности прилегания уплотняющих прокладок со­поставляют размеры зазоров в притворах и сте­пень сжатия прокладок, которая должна состав­лять не менее 1/5 высоты необжатой прокладки. Замеры производят штангенциркулем.

Плотность прилегания уплотняющих про­кладок допускается определять путем закрыва-ния-открывания створки по наличию непрерывного следа, оставленного красящим веществом (например, цветным мелом), предварительно нанесенным на поверхность прокладок и легко удаляемым после проведения испытания.

7.1.9 Прочность угловых соединений опреде-ляют в соответствии со схемами А и В рисунка 7.

Величину нагрузок принимают по 5.3.3.

Образцы углов изготовляют на оборудова­нии и по режимам, установленным в техноло-гической документации. Для испытаний изго-товляют по три образца угловых соединений створок. обвязок дверных полотен или коробок. Свободные концы обрезают под прямым углом.

Размеры образцов и схемы приложения нагрузки указаны на рисунке 7.

Порядок проведения испытаний образцов по схеме А

При испытаниях по схеме А образец одной из сторон жестко закрепляют к вертикальной или горизонтальной опоре. К другой стороне в плоскости образца прикладывают нагрузку (напри­мер, при помощи винтового приспособления). Величину нагрузки измеряют динамометром. При вертикальном расположении образца допускается создавать нагрузку путем навешивания свободного груза на горизонтальную сторону образца вручную на тросе или проволоке. Образцы вы­держивают под нагрузкой не менее трех минут.

Средства испытаний и вспомогательные устройства:

- установка, включающая приспособление для крепления образца (хомуты, болто­вой зажим), винтовой механизм для создания нагрузки, динамометр с погрешностью измерений (±10) Н;

- линейка металлическая по ГОСТ 427;

- угломер с нониусом по ГОСТ 5378;

- набор грузов общей массой по 5.3.3 с до­пустимым отклонением ±2 %.

Д
СТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.27

1 - хомутики кріплення, які знімаються; 2 - точка при­кладання навантаження; 3 - зразок; 4 - упор (для схе­ми В - ролики); 5 - опора.

Рисунок 7 - Визначення міцності (тримальної здат­ної) кутових з'єднань
Порядок проведення випробувань зразків за схемою В
Кутики центрують у шарнірних опорах. Навантаження проводять рівномірно зі швидкістю (1200±25) кгс/хв до досягнення контрольного навантаження.

Обладнання для проведення випробувань:

- прес або машина випробувальна універ­сальна, що забезпечує вимірювання навантаження з похибкою не більше 1 %;

Величину руйнівного навантаження визна­чають з точністю до 10 Н.

1 - съемные хомуты крепления; 2 - точка приложения нагрузки; 3 - образец; 4 - упор (для схемы В - ролики); 5 - опора.

Рисунок 7 - Определение прочности (несущей спо­собности) угловых соединений
Порядок проведения испытаний образцов по схеме В
Уголки центрируют в шарнирных опорах. Нагружение производят равномерно со скорос­тью (1200±125) кгс/мин до достижения контрольной нагрузки.

Оборудование для проведения испытаний:

- пресс или машина испытательная уни­версальная, обеспечивающая измерение нагрузки с погрешностью не более 1 %;

Величину разрушающей нагрузки определяют с точностью до 10 Н.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.28

Обробка результатів випробувань (за схемами А і В)

Результати випробувань признають позитив­ними, якщо всі зразки витримали контрольне навантаження без зруйнування і утворення тріщин. Рекомендується доводити навантаження до зруйнування зразка з метою аналізу характеру руйнування клейового шва.

7.1.10 Міцність клейового з'єднання деревини за товщиною і шириною визначають на трьох зразках типу А за ГОСТ 15613.1 склеєних за режимами. встановленими у технологічній документації.

Склеєні зразки витримують у воді при тем­пературі 16-24°С не менше трьох годин. Випро­бування проводять ударом дерев'яного молотка (киянки) по частині зразка, яка виступає. Якщо площа сколювання на клейових швах кожного зразка не перевищує 20 % від загальної площі склеювання, результат випробувань визнають позитивним.

7.1.11 Міцність зубчастого клейового з'єд­нання визначають на трьох зразках деталей зав­довжки (600±10) мм. Зразок встановлюють на двох опорах з відстанню між ними (500±5) мм. Клейовий шов повинен розташовуватись на се­редині зразка. Клейовий шов навантажують зу­силлям не менше 20 Н на 1 см 2 перерізу зразка. Навантаження прикладають за шириною зразка вздовж осі клейового шва через брусок пере­різом 20 мм х 20 мм.

Результат випробування визнають позитив­ним, якщо кожний зразок витримав випробуван­ня без зруйнування.

7.1.12 Роботу віконних приладів перевіря­ють п'ятиразовим відчиненням-зачиненням стулкових елементів виробу. У разі виявлення відхилень у роботі віконних приладів проводять їх налагодження і повторну перевірку.

7.2 Методи контролю при проведенні періодичних випробувань

7.2.1 Міцність клейових з'єднань деревини за довжиною на зубчасті шипи при статичному вигині визначають за ГОСТ 15613.4.
Міцність клейових з'єднань деревини за товщиною і шириною при сколюванні вздовж волокон визначають за ГОСТ 15613.1.

Для перевірки відбирають по 10 зразків, які випиляні з різних заготовок (деталей). Оцінку результатів випробувань проводять за їх середнім значенням, при цьому результат кожного випробування не повинен бути нижче ніж на 20 % від встановленого у 5.35.

Обработка результатов испытаний

(по схемам А и В)

Результаты испытаний признают положи­тельными, если все образцы выдержали конт­рольную нагрузку без разрушения и образования трещин. Рекомендуется доводить нагрузку до разрушения образца с целью анализа характера разрушения клеевого шва.

7.1.10 Прочность клеевого соединения дре­весины по толщине и ширине определяют на трех образцах типа А по ГОСТ 15613.1, склеен­ных по режимам, установленным в технологи­ческой документации.

Склеенные образцы выдерживают в воде при температуре 16-24°С не менее трех часов. Испытания проводят ударом деревянного молотка (киянки) по выступающей части образца. Если площадь скалывания по клеевому шву каждого образца не превышает 20 % от общей площади склеивания, результат испытаний признают положительным.

7.1.11 Прочность зубчатого клеевого соеди­нения определяют на трех образцах деталей длиной (600±10) мм. Образец устанавливают на двух опорах с расстоянием между ними (500±5) мм. Клеевой шов должен располагаться по середине образца. Клеевой шов нагружают усилием не менее 20 Н на 1 см 2 сечения образца. Нагрузку прикладывают по ширине образца вдоль оси клеевого шва через брусок сечением 20 мм х 20 мм.

Результат испытания признают положительным, если каждый образец выдержал испытание без разрушения.

7.1.12 Работу оконных приборов проверяют пятиразовым открыванием-закрыванием створчатых элементов изделия. В случае обнаружения отклонений в работе оконных приборов произ­водят их наладку и повторную проверку.

7.2 Методы контроля при проведении пе­риодических испытаний

7.2.1 Прочность клеевых соединений древесины по длине на зубчатые шипы при статичес­ком изгибе определяют по ГОСТ 15613.4.

Прочность клеевых соединений древесины по толщине и ширине при скалывании вдоль волокон определяют по ГОСТ 15613.1.

Для проверки отбирают по 10 образцов, выпиленных из различных заготовок (деталей). Оценку результатов испытаний производят по их среднему значению, при этом результат каждого испытания не должен быть ниже чем на 20 % от установленного в 5.35.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.29

7.2.2 Міцність кутових з'єднань визначають у відповідності з 7.1.9, доводячи навантаження до зруйнування зразка. За результат приймають середнє арифметичне результатів випробувань за кожним зразком. при цьому кожний резу-льтат не повинен бути нижче значення контро-льного навантаження більше ніж на 15 %.

7.2.3 Водостійкість клейових з'єднань виз­начають за ГОСТ 17005 з таким режимом впливу на зразки перед випробуванням:
- 1 доба на повітрі при температурі (20±4)°С;

- 6 год у киплячій воді;

- 2 год у воді при температурі (20±4)°С;

- 1 доба на повітрі при мінусовій темпе­ратурі мінус 8 (±4)°С;

- 2 доби на повітрі при температурі (20±4)°С.

Результат випробувань повинен бути не нижче такого, що установлений для групи "середня Б".

7.2.4 Міцність зчеплення лакофарбових покриттів з оздоблюваною поверхнею визнача­ють методом ґратчастих надрізів за ГОСТ 15140 з такими добавленнями:

- лакофарбові матеріали наносять на по­верхню дерев'яного бруска з вологістю і шорсткістю поверхні, які відповідають нормативним вимогам;
- сушіння покриттів проводять за режи­мом сушіння, що прийнятий у виробниц­тві;

- якість покриття повинна відповідати нормативним вимогам;

- розмір одиничного квадрата решітки 2 мм х 2 мм;

- видалення шматочків покриття, що від­шарувались, проводять з допомогою лип­кої стрічки (наприклад, скотчу).

7.2.5 Приведений опір теплопередачі виробу визначають за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1).

7.2.6 Повітропроникність виробів визнача­ють за ДСТУ Б В.2.6-18 (ГОСТ 26602.2).

7.2.7 Звукоізоляцію визначають за ДСТУ Б В.2.6-19 (ГОСТ 26602.3).

7.2.8 Коефіцієнт загального світлопропус-кання визначають за ДСТУ Б В.2.6-20 (ГОСТ 26602.4).

7.2.9 Опір статичним навантаженням визна­чають за ГОСТ 24033.

7.2.2 Прочность угловых соединений опре­деляют в соответствии с 7.1.9, доводя нагрузку до разрушения образца. За результат принима-ют среднее арифметическое результатов испы-таний по каждому образцу, при этом каждый результат не должен быть ниже значения кон-трольной нагрузки более чем на 15 %.

7.2.3 Водостойкость клеевых соединений определяют по ГОСТ 17005 со следующим ре­жимом воздействия на образцы перед испыта­нием:

- 1 сутки на воздухе при температуре (20±4)°С;

- 6 ч в кипящей воде;

- 2 ч в воде при температуре (20±4)°С;

- 1 сутки на воздухе при отрицательной температуре минус 8 (±4)°С;

- 2 суток на воздухе при температуре

Результат испытаний должен быть не ниже установленного для группы "средняя Б".
7.2.4 Прочность сцепления лакокрасочных покрытий с отделываемой поверхностью оп­ределяют методом решетчатых надрезов по ГОСТ 15140 со следующими добавлениями:

- лакокрасочные материалы наносят на поверхность деревянного бруска с влаж­ностью и шероховатостью поверхности, соответствующим нормативным требо­ваниям;

- сушку покрытий производят по режиму сушки. принятому в производстве;

- качество покрытия должно соответство­вать нормативным требованиям;

- размер единичного квадрата решетки 2 мм х 2 мм;

- удаление отслоившихся кусочков пок­рытия производят при помощи липкой ленты (например, скотча).

7.2.5 Приведенное сопротивление теплопе­редаче изделия определяют по ГОСТ 26602.1.
7.2.6 Воздухопроницаемость изделий опре­деляют по ГОСТ 26602.2.

7.2.7 Звукоизоляцию определяют по ГОСТ 26602.3.

7.2.8 Коэффициент общего светопропуска-ния определяют по ГОСТ 26602.4.

7.2.9 Сопротивление статическим нагрузкам определяют по ГОСТ 24033.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.30

7.2.10 Довговічність, безвідмовність вікон­них приладів, зусилля, які прикладаються до віконних приладів, визначають за методиками, затвердженими у встановленому порядку.

7.2.11 Методи випробувань при вхідному контролі якості матеріалів і комплектуючих ви­робів встановлюють у технологічній докумен­тації у відповідності з вимогами НД на ці ма­теріали і деталі.

7.2.12 Методи випробувань при проведенні виробничого операційного контролю встанов­люють у технологічній документації з урахуванням вимог даного стандарту.
8 УПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУ­ВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
Упакування, транспортування і зберігання виробів - за ДСТУ Б В.2.6-23 (ГОСТ 23166).
9 РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 МОНТАЖУ
9.1 Вимоги до монтажу виробів установлю­ють у проектній документації на об'єкти будів­ництва з урахуванням прийнятих у проекті ва­ріантів виконання вузлів примикання виробів до стін, розрахованих на задані кліматичні та інші навантаження.

9.2 Монтаж виробів повинен здійснюватись спеціалізованими будівельними фірмами. Закін-чення монтажних робіт повинне підтверджува-тись актом здавання-приймання, який містить гарантійні зобов'язання виконавця робіт.

9.3 За вимогою споживача (замовника) ви­готовлювач (постачальник) виробів повинен представляти йому Типову інструкцію з монта­жу віконних блоків, яка затверджена керівником підприємства-виготовлювача і містить:

- креслення (схеми) типових монтажних вузлів примикання;

- перелік матеріалів, які застосовуються, (з урахуванням сумісності і температурних режимів застосування);

- послідовність і вміст технологічних опе­рацій з монтажу віконних блоків.
9.4 При проектуванні і виконанні вузлів примикання повинні виконуватись такі умови:
- замазування монтажних зазорів між ви­робами і укосами прорізів стінових кон­струкцій повинне бути по всьому пери­метру віконного блока щільним, герме-

7.2.10 Долговечность, безотказность окон­ных приборов, усилия, прилагаемые к оконным приборам, определяют по методикам, утверж­денным в установленном порядке.

7.2.11 Методы испытаний при входном контроле качества материалов и комплектую­щих изделий устанавливают в технологической документации в соответствии с требованиями НД на эти материалы и детали.

7.2.12 Методы испытаний при проведении производственного операционного контроля устанавливают в технологической документа­ции с учетом требований настоящего стандарта.
8 УПАКОВКА, ТРАНСПОРТИРО­ВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ
Упаковка, транспортирование и хранение изделий - по ГОСТ 23166.
9 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО МОНТАЖУ
9.1 Требования к монтажу изделий устанав­ливают в проектной документации на объекты строительства с учетом принятых в проекте ва­риантов исполнения узлов примыкания изделий к стенам, рассчитанных на заданные климатические и другие нагрузки.

9.2 Монтаж изделий должен осуществлять­ся специализированными строительными фирмами. Окончание монтажных работ должно подтверждаться актом сдачи-приемки, включающим в себя гарантийные обязательства производителя работ.

9.3 По требованию потребителя (заказчика) изготовитель (поставщик) изделий должен пре­доставлять ему Типовую инструкцию по монтажу оконных блоков, утвержденную руководителем предприятия-изготовителя и содержащую:

- чертежи (схемы) типовых монтажных узлов примыкания;

- перечень применяемых материалов (с учетом их совместимости и температур­ных режимов применения);

- последовательность и содержание техно­логических операций по монтажу окон­ных блоков.

• 
  заделка монтажных зазоров между изделиями и откосами проемов стеновых конструкций должна быть по всему периметру оконного блока плотной,
  

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.31

тичним, розрахованим на витримування кліматичних навантажень зовні і умов експлуатації всередині приміщень. Приклад виконання монтажного вузла віконного блока наведений на рисунку 8;

- конструкція вузлів примикання (вклю­чаючи розташування віконного блока за глибиною прорізу) повинна заважати утворенню мостиків холоду (теплових мос-тиків), які приводять до утворення конденсату на внутрішніх поверхнях віконних прорізів;

- експлуатаційні характеристики конст­рукцій вузлів примикання (опір теплопередачі, звукоізоляція, повітро- і водопроникність) повинні відповідати вимогам, встановленим у будівельних нормах;

- пароізоляція швів зі сторони приміщень повинна бути не менш щільною, ніж за­хист від кліматичних впливів зовні;
- конструкція вузлів примикання повинна забезпечувати надійне відведення дощо­вої води і конденсату назовні. Не допус­кається проникнення вологи всередину стінових конструкцій і приміщень.

9.5 Як елементи закріплювання для монтажу застосовують:

- будівельні дюбелі (спосіб закріплюван­ня, якому надається перевага);

герметичной, рассчитаной на выдерживание климатических нагрузок снаружи и условий эксплуатации внутри помещений. Пример исполнения монтажного узла оконного блока приведен на рисунке 8;

- конструкция узлов примыкания (вклю­чая расположение оконного блока по глубине проема) должна препятствовать образованию мостиков холода (тепловых мостиков), приводящих к образованию конденсата на внутренних поверхностях оконных проемов;

- эксплуатационные характеристики кон­струкций узлов примыкания (сопротив­ление теплопередаче, звукоизоляция, воздухо- и водопроницаемость) должны отвечать требованиям, установленным в строительных нормах;

- пароизоляция швов со стороны помеще­ний должна быть не менее плотной, чем защита от климатических воздействий снаружи;

- конструкция узлов примыкания должна обеспечивать надежный отвод дождевой воды и конденсата наружу. Не допуска­ется проникновение влаги внутрь стено­вых конструкций и помещений.

9.5 В качестве крепежных элементов для монтажа применяют:

- строительные дюбели (предпочтитель­ный способ крепления);

1 - ущільнювальні прокладки (зовні - водонепроник­ні, зсередині - паронепроникні); 2 - піноутеплювач; З - дерев'яний нащільник; 4 - будівельний дюбель;

5 - брусок віконної коробки.

Рисунок 8 - Приклад монтажного вузла віконного блока

1 - уплотняющие прокладки (снаружи - водонепро­ницаемые, изнутри - паронепроницаемые), 2 -пеноутеплитель; 3 - деревянный нащельник; 4 -строительный дюбель ; 5 - брусок оконной коробки.

Рисунок 8 - Пример монтажного узла оконного блока

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.32

- спеціальні монтажні системи (наприк­лад, з монтажними опорами, які регулю­ються).

Приклади вузлів кріплення представлені на рисунку 9 і вибираються у залежності від конструкції стіни.

Не допускається використання для закріп­лювання виробів герметиків, клеїв, піноутеплювачів, а також будівельних цвяхів.

9.6 Віконні блоки слід встановлювати за ватерпасом. Відхилення від вертикалі і горизонталі сторін коробок змонтованих віконних блоків не повинні перевищувати 1,5 мм на 1 м, але не більше 3 мм на висоту (ширину) виробу.

9.7 Відстань між елементами закріплювання при монтажі виробів не повинна перевищувати 800 мм. Приклад розташування деталей закріплювання наведений на рисунку 10.

9.8 Для заповнення монтажних зазорів (швів) застосовують попередньо стиснуті ущільнювальні стрічки ПСУС (компресійні стрічки), ізолюючі пінополіуретанові шнури, піноутеплювачі, мінеральну вату та інші матеріали, які мають гігієнічний висновок і забезпечують потрібні експлуатаційні показники швів. Піноутеплювачі не повинні збільшувати свій об'єм після закінчення монтажних робіт.
Зафарбування швів не рекомендується.

- специальные монтажные системы (на­пример, с регулируемыми монтажными опорами).

Примеры крепежных узлов представлены на рисунке 9 и выбираются в зависимости от конструкции стены.

Не допускается использование для крепле­ния изделий герметиков, клеев, пеноутеплите-лей, а также строительных гвоздей.

9.6 Оконные блоки следует устанавливать по уровню. Отклонение от вертикали и горизонтали сторон коробок смонтированных оконных блоков не должны превышать 1,5 мм на 1 м, но не более 3 мм на высоту (ширину) изделия.

9.7 Расстояние между крепежными элемен­тами при монтаже изделий не должно превышать 800 мм. Пример расположения крепежных деталей приведен на рисунке 10.
9.8 Для заполнения монтажных зазоров (швов) применяют предварительно сжатые уплотнительные ленты ПСУЛ (компрессионные ленты), изолирующие пенополиуретановые шнуры, пеноутеплители, минеральную вату и другие материалы, имеющие гигиеническое заключение и обеспечивающие требуемые экс­плуатационные показатели швов. Пеноутеплители не должны увеличивать свой объем после завершения монтажных работ.

Закраска швов не рекомендуется.

а - вузол кріплення будівельним дюбелем; б - вузол кріплення монтажним шурупом ; в - вузол кріплення з допомогою анкерної пластини.
Рисунок 9 - Приклади вузлів кріплення

а - узел крепления строительным дюбелем; б - узел крепления монтажным шурупом; в - узел крепления при помощи анкерной пластины.
Рисунок 9 - Примеры крепежных узлов

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.33

Рисунок 10 - Рекомендоване розташування деталей кріплення

9.9 Для передавання навантажень у площині вікна (ваги) виробу на будівельну конструкцію застосовують тримальні колодки з полімерних матеріалів з твердістю не менше 75 од. за Шором А або з деревини твердих порід. Для фіксації положення віконного блока у стіні застосовують розпірні колодки.

При багатошарових конструкціях стін, коли віконний блок встановлюється у зону утеплювача, навантаження повинні передаватись на тримальну частину стіни.

Дерев'яні клинки, які застосовують для тимчасової фіксації виробів у процесі монтажу, необхідно видалити перед замазуванням мон­тажних швів.

9.10 У випадку, якщо монтаж віконних блоків проводять одночасно з оздоблювальними ро­ботами всередині приміщення, слід передбачати заходи щодо вирівнювання вологості повітря (провітрювання, осушування тощо).

9.11 У одному стіновому прорізі допуска­ється монтаж кількох виробів за висотою і шириною. У цьому випадку конструкція їх з'єднань повинна бути додатково розрахована на експлуатаційні навантаження.

Рисунок 10 - Рекомендуемое расположение крепежных деталей

9.9 Для передачи нагрузок в плоскости окна (веса) изделия на строительную конструкцию применяют несущие колодки из полимерных материалов с твердостью не менее 75 ед. по Шору А или из древесины твердых пород. Для фиксации положения оконного блока в стене применяют распорные колодки.

При многослойных конструкциях стен, когда оконный блок устанавливается в зону утеплителя, нагрузки должны передаваться на несущую часть стены.

Деревянные клинья, применяемые для вре­менной фиксации изделий в процессе монтажа, необходимо удалить перед заделкой монтажных швов.

9.10 В случае, если монтаж оконных блоков производят одновременно с отделочными рабо­тами внутри помещения, следует предусматри­вать мероприятия по выравниванию влажности воздуха (проветривание, осушение и т.д.).

9.11 В одном стеновом проеме допускается монтаж нескольких изделий по высоте и ширине. В этом случае конструкция их соединений должна быть дополнительно рассчитана на эксплуатационные нагрузки.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.34